розбуртовувати

РОЗБУРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, с. г.

Забирати що-небудь з буртів.

Наприкінці березня або на початку квітня коренеплоди в день їх садіння розбуртовують і провадять ще один добір за розміром та формою (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. розбуртовувати — розбурто́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розбуртовувати — -ую, -уєш, недок., розбуртувати, -ую, -уєш, док., перех., с. г. Забирати що-небудь з буртів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбуртовувати — РОЗБУРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., с. г. Забирати що-небудь з буртів. Наприкінці березня або на початку квітня коренеплоди в день їх садіння розбуртовують і провадять ще один добір за розміром та формою (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 298).  Словник української мови в 11 томах