Словник української мови у 20 томах

розбухикатися

РОЗБУХИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

Почати сильно, багато бухикати, кашляти.

– Це вже дід твій запалив люльку та розшвендявся та розбухикався так, що й мертвого розбудить (Ю. Збанацький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розбухикатися — розбухи́катися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розбухикатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Почати сильно, багато бухикати, кашляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбухикатися — РОЗБУХИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати сильно, багато бухикати, кашляти. — Це вже дід твій запалив люльку та розшвендявся та розбухикався так, що й мертвого розбудить (Збан., Мор. чайка, 1959, 90).  Словник української мови в 11 томах
  4. розбухикатися — Розбухикатися, -каюся, -єшся гл. Раскашляться.  Словник української мови Грінченка