розбійничий
РОЗБІ́ЙНИЧИЙ, а, е.
Те саме, що розбі́йницький.
Щодня, щогодини розбійнича зграя в Чорному лісі прибільшалась (Марко Вовчок);
Лють нараз напала. Гостра лють! Помсти! Помсти усім, хто вирвав його з рідного села, з рідної хати і кинув у вир розбійничого життя! (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)