розбійничий

РОЗБІ́ЙНИЧИЙ, а, е. Те саме, що розбі́йницький.

Щодня, щогодини розбійнича зграя в Чорному лісі прибільшалась (Вовчок, І, 1955, 361);

Лють нараз напала. Гостра лють! Помсти! Помсти усім, хто вирвав його з рідного села, з рідної хати і кинув у вир розбійничого життя! (Хотк., II, 1966, 111).

Значення в інших словниках

1. розбійничий — розбі́йничий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розбійничий — -а, -е. Те саме, що розбійницький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбійничий — РОЗБІ́ЙНИЧИЙ, а, е. Те саме, що розбі́йницький. Щодня, щогодини розбійнича зграя в Чорному лісі прибільшалась (Марко Вовчок); Лють нараз напала. Гостра лють! Помсти! Помсти усім, хто вирвав його з рідного села, з рідної хати і кинув у вир розбійничого життя! (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
4. розбійничий — Розбі́йничий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)