розбійничий
РОЗБІ́ЙНИЧИЙ, а, е. Те саме, що розбі́йницький.
Щодня, щогодини розбійнича зграя в Чорному лісі прибільшалась (Вовчок, І, 1955, 361);
Лють нараз напала. Гостра лють! Помсти! Помсти усім, хто вирвав його з рідного села, з рідної хати і кинув у вир розбійничого життя! (Хотк., II, 1966, 111).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбійничий — розбі́йничий прикметник Орфографічний словник української мови
- розбійничий — -а, -е. Те саме, що розбійницький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбійничий — РОЗБІ́ЙНИЧИЙ, а, е. Те саме, що розбі́йницький. Щодня, щогодини розбійнича зграя в Чорному лісі прибільшалась (Марко Вовчок); Лють нараз напала. Гостра лють! Помсти! Помсти усім, хто вирвав його з рідного села, з рідної хати і кинув у вир розбійничого життя! (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- розбійничий — Розбі́йничий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)