розварюватися
РОЗВА́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗВАРИ́ТИСЯ, варю́ся, ва́ришся, док.
1. Втрачати від варіння свою форму, ставати розсипчастим, крихким.
Картоплю треба варити на слабкому вогні, бо на сильному вона зверху розварюється, а всередині лишається сирою (з наук. літ.);
Якщо тісто виготовляють для вареників з овочевим фаршем, то для того, щоб краще тримався фарш, а вареники не розварювались, слід збільшити норму яєць (з наук.-попул. літ.);
Почала [мати] красити в цибулинні крашанки. А я, як тепер пам'ятаю, стою і заглядаю в казан. Коли бачу – одна крашанка розварилася (Є. Кравченко);
// Варячись, ставати зовсім готовим до вживання або дуже м'яким.
Щоб квасоля добре розварювалась, її перед варінням перебирають, заливають холодною перевареною водою на 8 –10 год (з наук.-попул. літ.).
2. перен., розм. Набувати розслабленого стану (про живі істоти); розморюватися.
– Я слухаю вчора увечері, що це так бджола гуде. Аж воно он чого, – казав дід, розварюючись від немочі у курені (Панас Мирний);
Випивши ще один корець п'янкого меду, Володислав зовсім розварився (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)