розвитий
РОЗВИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розви́ти.
Розвите вітром волосся;
// у знач. прикм.
Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Н. Кобринська);
Іспанія, кров'ю народу полита, Сьогодні приснилась мені. Я бачив над нею знамено розвите І небо в диму та в огні (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)