розвитий

розви́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розвити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. розвитий — розви́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розвитий — РОЗВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розви́ти. Розвите вітром волосся; // у знач. прикм. Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Н. Кобринська); Іспанія, кров'ю народу полита, Сьогодні приснилась мені.  Словник української мови у 20 томах
3. розвитий — РОЗВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розви́ти; // У знач. прикм. Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Кобр., Вибр., 1954, 75); Іспанія, кров’ю народу полита, Сьогодні приснилась мені.  Словник української мови в 11 томах