розвихреність
РОЗВИ́ХРЕНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до розви́хрений 2.
Горе не в потягу молодих [поетів] до декларацій, не в рясності самооцінок, самоозначень як таких, а в їх смисловій легковісності, неземній і “космічній” абстрактності (з газ.);
Розвихреність волосся.
Словник української мови (СУМ-20)