Словник української мови у 20 томах

розвихреність

РОЗВИ́ХРЕНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до розви́хрений 2.

Горе не в потягу молодих [поетів] до декларацій, не в рясності самооцінок, самоозначень як таких, а в їх смисловій легковісності, неземній і “космічній” абстрактності (з газ.);

Розвихреність волосся.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розвихреність — розви́хреність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. розвихреність — -ності, ж. Стан за знач. розвихрений.  Великий тлумачний словник сучасної мови