розвінчування

РОЗВІ́НЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розві́нчувати.

Гротескні образи і порівняння служать поетові [Т.Шевченкові] в його сатиричному розвінчуванні ненависної йому дійсності (М. Рильський);

Головна лінія розвитку літератури полягає .. у викритті, розвінчуванні віджилого, того, що заважає рухові вперед (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. розвінчування — розві́нчування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розвінчування — -я, с. Дія за знач. розвінчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розвінчування — РОЗВІ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розві́нчувати. Гротескні образи і порівняння служать поетові в його сатиричному розвінчуванні ненависної йому дійсності, «царів» і «царят» (Рильський, Поезія...  Словник української мови в 11 томах