1. Словник української мови у 20 томах

розвінчування

РОЗВІ́НЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розві́нчувати.

Гротескні образи і порівняння служать поетові [Т.Шевченкові] в його сатиричному розвінчуванні ненависної йому дійсності (М. Рильський);

Головна лінія розвитку літератури полягає .. у викритті, розвінчуванні віджилого, того, що заважає рухові вперед (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвінчування — розві́нчування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розвінчування — -я, с. Дія за знач. розвінчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвінчування — РОЗВІ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розві́нчувати. Гротескні образи і порівняння служать поетові в його сатиричному розвінчуванні ненависної йому дійсності, «царів» і «царят» (Рильський, Поезія... Словник української мови в 11 томах