розв'язь

РО́ЗВ'ЯЗЬ, і, ж., с. г., збірн.

1. Розв'язані (звичайно для молотьби) снопи.

Легко летіли снопи до подавальниць, які гострими серпами різали перевесла, золоту розв'язь блискавично підхоплювали подружки і кидали барабанщикам (з газ.).

2. у знач. присл. ро́зв'яззю. У незв'язаному вигляді, незв'язаним.

Зрізує [жатка] стебла, відокремлює від них бур'яни і плутанину, формує зрізані стебла в порції і скидає їх розв'яззю на стерню (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. розв'язь — ро́зв'язь іменник жіночого роду збірн.  Орфографічний словник української мови
2. розв'язь — -і, ж., с. г., збірн. 1》 Розв'язані (зазвичай для молотьби) снопи. 2》 у знач. присл. розв'яззю. У незв'язаному вигляді, незв'язаним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розв'язь — Ро́зв'язь, -зі ж. Развязанные снопы въ стогѣ. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка