розгарячати

РОЗГАРЯЧА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док.

1. що, рідко. Робити що-небудь дуже гарячим, сильно нагрівати.

Розгарячати воду.

2. перен. Приводити кого-небудь у збуджений стан, змушувати гарячитися.

“Дума, мовляв, наша!” Погано тільки, що Дума розгарячає дуже інстинкти [людей]. Не вадило б здержувать... (В. Винниченко);

Один раз Орися заточилася .. – Що це ти, дівко, гривеники збираєш? – засміявся він, розгарячуючи її ще більше в танці (Григорій Тютюнник);

Декотрі таки просто кепкували .. з о. Альойзія. Але це його тим більше розгарячило (Л. Мартович).

Значення в інших словниках

1. розгарячати — розгаряча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розгарячати — -аю, -аєш і розгарячувати, -ую, -уєш, недок., розгарячити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 рідко. Робити що-небудь дуже гарячим, сильно нагрівати. 2》 перен. Приводити кого-небудь у збуджений стан, змушувати гарячитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розгарячати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. розгарячати — РОЗГАРЯЧА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. 1. рідко. Робити що-небудь дуже гарячим, сильно нагрівати. 2. перен. Приводити кого-небудь у збуджений стан, змушувати гарячитися. Один раз Орися заточилася..  Словник української мови в 11 томах