розгарячати

розгаряча́ти

-аю, -аєш і розгарячувати, -ую, -уєш, недок., розгарячити, -чу, -чиш, док., перех.

1》 рідко. Робити що-небудь дуже гарячим, сильно нагрівати.

2》 перен. Приводити кого-небудь у збуджений стан, змушувати гарячитися.

Значення в інших словниках

1. розгарячати — розгаряча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розгарячати — РОЗГАРЯЧА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. що, рідко. Робити що-небудь дуже гарячим, сильно нагрівати. Розгарячати воду. 2. перен. Приводити кого-небудь у збуджений стан, змушувати гарячитися.  Словник української мови у 20 томах
3. розгарячати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. розгарячати — РОЗГАРЯЧА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. 1. рідко. Робити що-небудь дуже гарячим, сильно нагрівати. 2. перен. Приводити кого-небудь у збуджений стан, змушувати гарячитися. Один раз Орися заточилася..  Словник української мови в 11 томах