Словник синонімів української мови

розгарячати

ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил., ЕЛЕКТРИЗУВА́ТИ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИ підсил., П'ЯНИ́ТИ підсил., ОП'ЯНЯ́ТИ підсил., ОП'Я́НЮВАТИ підсил. рідше, СП'ЯНЯ́ТИ підсил., ХМЕЛИ́ТИ підсил., ПІДІГРІВА́ТИ розм., РОЗЖЕ́ВРЮВАТИ розм., РОЗЖА́РЮВАТИ підсил. розм., ОБУДЖА́ТИ (ОБУЖА́ТИ) заст. — Док.: збуди́ти, схвилюва́ти, розхвилюва́ти, подразни́ти, розгарячи́ти, розпали́ти, розігрі́ти, заряди́ти, наелектризува́ти, оп'яни́ти, сп'яни́ти, захмели́ти, підігрі́ти, розже́врити, розжа́рити, обу́дити. По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь (Г. Епік); Ця подорож віщувала йому багато незвичайного, такого, що заразом і лякало і радісно хвилювало (Я. Качура); Тривожні вісті з позицій гарячили козацьку войовничу кров (А. Хорунжий); Його сухувата стриманість дражнила й розпалювала її більше, ніж коли б він пішов назустріч її заграванням (З. Тулуб); Разів з двадцять викрикує (гуцул) це "не дай си" з найдивнішими інтонаціями і електризує своєю екстазою і без того вже наелектризовану товпу (Г. Хоткевич); Проста й коротенька промова Криги наелектризувала моряків (М. Трублаїні); Слава нареченого п'янила її, запалювала кров, молоду, гарячу (З. Тулуб); — Ну й Льоня!.. Ну й молодчага!.. — чулися схвальні, підбадьорюючі вигуки. Вони підігрівали хлопця, додавали йому вправності (М. Ткач); — Я бачив, що якоїсь іскри треба, щоб душі їх розжеврить, запалить (І. Франко). — Пор. 2. дратува́ти, 1. хвилюва́ти.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. розгарячати — розгаряча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розгарячати — -аю, -аєш і розгарячувати, -ую, -уєш, недок., розгарячити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 рідко. Робити що-небудь дуже гарячим, сильно нагрівати. 2》 перен. Приводити кого-небудь у збуджений стан, змушувати гарячитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгарячати — РОЗГАРЯЧА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. що, рідко. Робити що-небудь дуже гарячим, сильно нагрівати. Розгарячати воду. 2. перен. Приводити кого-небудь у збуджений стан, змушувати гарячитися.  Словник української мови у 20 томах
  4. розгарячати — РОЗГАРЯЧА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. 1. рідко. Робити що-небудь дуже гарячим, сильно нагрівати. 2. перен. Приводити кого-небудь у збуджений стан, змушувати гарячитися. Один раз Орися заточилася..  Словник української мови в 11 томах