розгладжений

РОЗГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розгла́дити.

Ставши струнко, глянув [хлопчик] на блискучі носки своїх черевиків, що визирали з старанно розгладженого кльошу (В. Кучер);

// у знач. прикм.

Розгладжене чоло.

Значення в інших словниках

1. розгладжений — розгла́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розгладжений — [розгладжеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. розгладжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розгладити. || розгладжено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розгладжений — РОЗГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розгла́дити. Ставши струнко, глянув [хлопчик] на блискучі носки своїх черевиків, що визирали з старанно розгладженого кльошу (Кучер, Дорога.., 1958, 104).  Словник української мови в 11 томах