розгладжений
РОЗГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розгла́дити.
Ставши струнко, глянув [хлопчик] на блискучі носки своїх черевиків, що визирали з старанно розгладженого кльошу (Кучер, Дорога.., 1958, 104).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розгла́дити.
Ставши струнко, глянув [хлопчик] на блискучі носки своїх черевиків, що визирали з старанно розгладженого кльошу (Кучер, Дорога.., 1958, 104).
Словник української мови (СУМ-11)