Великий тлумачний словник сучасної мови

розгладжений

розгла́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розгладити.

|| розгладжено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розгладжений — розгла́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розгладжений — [розгладжеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. розгладжений — РОЗГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розгла́дити. Ставши струнко, глянув [хлопчик] на блискучі носки своїх черевиків, що визирали з старанно розгладженого кльошу (В. Кучер); // у знач. прикм. Розгладжене чоло.  Словник української мови у 20 томах
  4. розгладжений — РОЗГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розгла́дити. Ставши струнко, глянув [хлопчик] на блискучі носки своїх черевиків, що визирали з старанно розгладженого кльошу (Кучер, Дорога.., 1958, 104).  Словник української мови в 11 томах