розгнівано
РОЗГНІ́ВАНО, присл.
З гнівом, сердито.
Батий з пагорка стежив за наступом, кусав губи, розгнівано шепотів прокляття (А. Хижняк);
Дядько Себастіян розгнівано ступив крок уперед, а Юхрим крутнувся на місці і, пригинаючись, вислизнув із комнезаму (М. Стельмах);
* Образно. Насувала гроза .. Знову розгнівано вдарив грім, схопився страшний вітер і грізними перекатами загудів у лісі (О. Гуреїв).
Словник української мови (СУМ-20)