розгримітися
РОЗГРИМІ́ТИСЯ, ми́ться; мн. розгримля́ться; док., розм.
Почати сильно, безперестанку гриміти.
Розгримілися громи – і земля під пшеницями задрижала (Марко Черемшина).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗГРИМІ́ТИСЯ, ми́ться; мн. розгримля́ться; док., розм.
Почати сильно, безперестанку гриміти.
Розгримілися громи – і земля під пшеницями задрижала (Марко Черемшина).
Словник української мови (СУМ-20)