розгром

РОЗГРО́М, у, ч.

Дія за знач. розгроми́ти.

Цигуля розповідав про розгром маєтку, про вісті з Князівки, про настрої на селі (А. Головко);

Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули в ліси (О. Гончар);

// Цілковите безладдя; розгардіяш.

Коло ставка, плямистого від нафти, я знайшов розстріляну дружину, а в хаті розгром і нищення (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. розгром — розгро́м іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розгром — див. ПОРАЗКА.  Словник синонімів Караванського
3. розгром — -у, ч. Дія за знач. розгромити. || Цілковите безладдя; розгардіяш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розгром — див. погром  Словник чужослів Павло Штепа
5. розгром — БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм.  Словник синонімів української мови
6. розгром — РОЗГРО́М, у, ч. Дія за знач. розгроми́ти. Цигуля розповідав про розгром маєтку, про вісті з Князівки, про настрої на селі (Головко, II, 1957, 300); Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння...  Словник української мови в 11 томах