розгром

РОЗГРО́М, у, ч. Дія за знач. розгроми́ти.

Цигуля розповідав про розгром маєтку, про вісті з Князівки, про настрої на селі (Головко, II, 1957, 300);

Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули в ліси (Гончар, III, 1959, 450);

Велике значення мав ідейний і політичний розгром троцькізму, який сіяв невір’я в сили робітничого класу СРСР (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 12);

// Цілковите безладдя; розгардіяш.

Коло ставка, плямистого від нафти, я знайшов розстріляну дружину, а в хаті розгром і нищення (Ю. Янов., II, 1958, 249).

Значення в інших словниках

1. розгром — розгро́м іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розгром — див. ПОРАЗКА.  Словник синонімів Караванського
3. розгром — -у, ч. Дія за знач. розгромити. || Цілковите безладдя; розгардіяш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розгром — див. погром  Словник чужослів Павло Штепа
5. розгром — РОЗГРО́М, у, ч. Дія за знач. розгроми́ти. Цигуля розповідав про розгром маєтку, про вісті з Князівки, про настрої на селі (А. Головко); Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння...  Словник української мови у 20 томах
6. розгром — БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм.  Словник синонімів української мови