розгримітися
РОЗГРИМІ́ТИСЯ, ми́ться; мн. розгримля́ться; док., розм. Почати гриміти сильно, безперестанку.
Розгримілися громи — і земля під пшеницями задрижала (Черемш., Тв., 1960, 292).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗГРИМІ́ТИСЯ, ми́ться; мн. розгримля́ться; док., розм. Почати гриміти сильно, безперестанку.
Розгримілися громи — і земля під пшеницями задрижала (Черемш., Тв., 1960, 292).
Словник української мови (СУМ-11)