розгублено
РОЗГУ́БЛЕНО, присл.
Розгубившись (у 4 знач.).
Юрчик не знав ще Віктора й розгублено дивився на нього (Л. Смілянський);
Діденко розгублено знизав плечима (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗГУ́БЛЕНО, присл.
Розгубившись (у 4 знач.).
Юрчик не знав ще Віктора й розгублено дивився на нього (Л. Смілянський);
Діденко розгублено знизав плечима (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)