роздмухуватися
РОЗДМУ́ХУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗДМУ́ХАТИСЯ, ається, док.
1. Починати горіти сильніше внаслідок припливу повітря.
Загуло, роздмухуючись, горно (О. Гончар);
// Починати яскраво світитися, палати (про іскри, вогонь, полум'я).
* Образно. Іскри роздмухуються. Полум'я охоплює всі країни (Мирослав Ірчан).
2. Починати сильно віяти, дути (про вітер).
Роздмухався вітер, – Наспівую я (П. Воронько).
3. тільки недок. Пас. до роздму́хувати.
Словник української мови (СУМ-20)