роздобріти

РОЗДОБРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

1. Стати добрим, добродушним.

Христя дуже дивувалася, чого се так хазяйка роздобріла (Панас Мирний);

– Оце так батько! – задоволено говорять стрільці. – А ми даремно на нього накинулись. – Щось роздобрів він дуже, – з недовірою говорять треті (І. Цюпа).

2. Стати товстим, огрядним.

Чорні брови, мов п'явки, уп'ялися над чорними блискучими очима; шия, руки, стан, груди роздобріли, розпухли (Панас Мирний);

Несподівано на старість роздобрів Сафрон, погладшав, наче помолодшав (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. роздобріти — роздобрі́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. роздобріти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 Стати добрим, добродушним. 2》 Стати товстим, огрядним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздобріти — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. роздобріти — РОЗДОБРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Стати добрим, добродушним. Христя дуже дивувалася, чого се так хазяйка роздобріла (Мирний, IV, 1955, 69); — Оце так батько! — задоволено говорять стрільці. — А ми даремно на нього накинулись.  Словник української мови в 11 томах