роздобутий

РОЗДОБУ́ТИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до роздобу́ти.

Двері на балкон були завішені одинарною парчевою шторою, хто вже зна де роздобутою хазяйновитим завгоспом (Ю. Збанацький);

Тадик сидів за столом у чорному випрасуваному костюмі, .. білій сорочці з краваткою-метеликом і опереточнім циліндрі, роздобутому у костюмерному цеху зіньківського клубу (Григорій Тютюнник).

2. у знач. прикм. Придбаний (перев. з труднощами).

Їй віддавали свій чай, роздобутим йодом змащували рани (А. Хижняк);

Мати, коли я, забувши все на світі, припадав до роздобутої книги, не раз гримала на мене (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. роздобутий — роздобу́тий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. роздобутий — [роздоубутией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і  Орфоепічний словник української мови
3. роздобутий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздобути. 2》 у знач. прикм.Придбаний (перев. з труднощами).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. роздобутий — РОЗДОБУ́ТИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздобу́ти. Двері на балкон були завішені одинарною парчевою шторою, хто вже зна де роздобутою хазяйновитим завгоспом (Збан., Сеспель, 1961, 26); Тадик сидів за столом у чорному випрасуваному костюми,..  Словник української мови в 11 томах