роздражнювати
РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРАЖНИ́ТИ, ражню́, ра́жниш, док.
1. кого. Те саме, що роздрато́вувати 1.
Ніщо в світі не роздражнювало й не сердило його так, як людська нечесність та неправдивість (І. Нечуй-Левицький);
Каргат сам винуватий: роздражнив собак (Ю. Шовкопляс).
2. що, розм. Пробуджувати або підсилювати у кому-небудь якесь бажання, почуття і т. ін.
Схопились, як вжалені, бородачі, Зиркнули в казан... А у тім казані Зостались од лебедя кості одні!.. Пішли, роздражнивши свої апетити... (І. Нехода);
// кого, що. Виводити з нормального стану.
А чудовий тихий вечір, а синє небо, палаюче вогнем на заході, .. – все те роздражнювало нерви, ворушило серце (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)