роздражнювати

роздра́жнювати

-юю, -юєш, недок., роздражнити, -ражню, -ражниш, док., перех.

1》 Те саме, що роздратовувати 1).

2》 розм.Пробуджувати або підсилювати у кому-небудь якесь бажання, почуття і т. ін.

|| Виводити з нормального стану.

Значення в інших словниках

1. роздражнювати — (якимись способами викликати в когось злість) злити, розсерджу вати, розлютовувати, розм. роздрочувати// виводити з терпцю кого, дратувати нерви кому.  Словник синонімів Полюги
2. роздражнювати — роздра́жнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. роздражнювати — див. дражнити  Словник синонімів Вусика
4. роздражнювати — РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРАЖНИ́ТИ, ражню́, ра́жниш, док. 1. кого. Те саме, що роздрато́вувати 1. Ніщо в світі не роздражнювало й не сердило його так, як людська нечесність та неправдивість (І.  Словник української мови у 20 томах
5. роздражнювати — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. роздражнювати — Роздра́жнювати, -жнюю, -жнюєш; роздражни́ти, -жню́, -жни́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. роздражнювати — РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРАЖНИ́ТИ, ражню́, ра́жниш, док., перех. 1. Те саме, що роздрато́вувати 1. Ніщо в світі не роздражнювало й не сердило його так, як людська нечесність та неправдивість (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. роздражнювати — Роздражнювати, -нюю, -єш сов. в. роздражнити, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, раздразнить.  Словник української мови Грінченка