роздражнювати

РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРАЖНИ́ТИ, ражню́, ра́жниш, док., перех.

1. Те саме, що роздрато́вувати 1.

Ніщо в світі не роздражнювало й не сердило його так, як людська нечесність та неправдивість (Н.-Лев., V, 1966, 216);

Каргат сам винуватий: роздражнив собак (Шовк., Інженери, 1956, 400).

2. розм. Пробуджувати або підсилювати у кому-небудь якесь бажання, почуття і т. ін.

Схопились, як вжалені, бородачі, Зиркнули в казан… А у тім казані Зостались од лебедя кості одні!.. Пішли, роздражнивши свої апетити… (Нех., Казки.., 1958, 49);

// Виводити з нормального стану.

А чудовий тихий вечір, а синє небо, палаюче вогнем на заході,.. — все те роздражнювало нерви, ворушило серце (Н.-Лев., І, 1956, 352).

Значення в інших словниках

1. роздражнювати — (якимись способами викликати в когось злість) злити, розсерджу вати, розлютовувати, розм. роздрочувати// виводити з терпцю кого, дратувати нерви кому.  Словник синонімів Полюги
2. роздражнювати — роздра́жнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. роздражнювати — див. дражнити  Словник синонімів Вусика
4. роздражнювати — -юю, -юєш, недок., роздражнити, -ражню, -ражниш, док., перех. 1》 Те саме, що роздратовувати 1). 2》 розм.Пробуджувати або підсилювати у кому-небудь якесь бажання, почуття і т. ін. || Виводити з нормального стану.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. роздражнювати — РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРАЖНИ́ТИ, ражню́, ра́жниш, док. 1. кого. Те саме, що роздрато́вувати 1. Ніщо в світі не роздражнювало й не сердило його так, як людська нечесність та неправдивість (І.  Словник української мови у 20 томах
6. роздражнювати — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. роздражнювати — Роздра́жнювати, -жнюю, -жнюєш; роздражни́ти, -жню́, -жни́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. роздражнювати — Роздражнювати, -нюю, -єш сов. в. роздражнити, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, раздразнить.  Словник української мови Грінченка