Словник української мови у 20 томах

розенкрейцер

РОЗЕНКРЕ́ЙЦЕР, а, ч., іст.

Член реакційного таємного містико-філософського товариства XVII–XVIII ст. у Німеччині й Нідерландах, емблемою якого були роза і хрест.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розенкрейцер — розенкре́йцер іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови