розенкрейцер розенкре́йцер іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках розенкрейцер — РОЗЕНКРЕ́ЙЦЕР, а, ч., іст. Член реакційного таємного містико-філософського товариства XVII–XVIII ст. у Німеччині й Нідерландах, емблемою якого були роза і хрест. Словник української мови у 20 томах