розжеврений

РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розже́врити.

[Кассандра:] Якби оце посеред моря палка жарина плавала по хвилях, розжеврена вогнем, – то був би знак воді від полум'я на мир (Леся Українка);

Розжеврена, мов троянда, вона рішуче підвела, голову (О. Гуреїв);

І молодими впертими руками, Розжеврена від радості труда, Вона вклада в будову кожен камінь (В. Бичко).

2. у знач. прикм. Який розжеврівся, розгорівся від припливу повітря.

Біля розжевреного горна з молотами в руках улад б'ють по ковадлу .. Оленчук та його благородіє (О. Гончар).

3. у знач. прикм. Який блищить, сяє дедалі яскравіше (про сонце, зорі, заграву і т. ін.).

Розжеврене, червоне сонце низько Спустилося (Леся Українка);

// Який спалахує вогниками, блищить (про очі).

Розжеврені, як жарини, очі невідомого втупились у дівчинку (О. Донченко).

4. у знач. прикм. Який став рум'яним, червоним (про щоки, вуха і т. ін.).

Тільки Журавленко не посміхнулась. Обличчя в неї було розжеврене, губи – міцно стулені (О. Гуреїв).

Значення в інших словниках

1. розжеврений — розже́врений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розжеврений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розжеврити. 2》 у знач. прикм.Який розжеврівся, розгорівся від припливу повітря. 3》 у знач. прикм. Який блищить, сяє дедалі яскравіше (про сонце, зорі, заграву і т. ін.). || Який спалахує вогниками, блищить (про очі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розжеврений — РОЗЧЕРВОНІ́ЛИЙ (який розчервонівся, розрум'янився), РОЗРУМ'Я́НЕНИЙ, РОЗРУМ'ЯНІ́ЛИЙ, РОЗШАРІ́ЛИЙ, РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ, РОЗЖЕ́ВРІЛИЙ. На розчервонілих обличчях козаків.. застиг вираз якогось особливого урочистого напруження (Н.  Словник синонімів української мови
4. розжеврений — РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розже́врити. [Кассандра:] Якби оце посеред моря палка жарина плавала по хвилях, розжеврена вогнем — то був би знак воді від полум’я на мир (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах