розжеврений

РОЗЧЕРВОНІ́ЛИЙ (який розчервонівся, розрум'янився), РОЗРУМ'Я́НЕНИЙ, РОЗРУМ'ЯНІ́ЛИЙ, РОЗШАРІ́ЛИЙ, РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ, РОЗЖЕ́ВРІЛИЙ. На розчервонілих обличчях козаків.. застиг вираз якогось особливого урочистого напруження (Н. Рибак); На порозі, наче весняночка, стала розрум'янена й осяйна Мар'яна (М. Стельмах); Перед очима невідступно стояла Ярина. Схвильована, розрум'яніла, соромливо ховала очі (Ю. Збанацький); Розшаріла (Марійка), з запиленими ногами, жадібно пила.. і поверх кухля дивилась чорними очима на Іванка (А. Хорунжий); Розпалена, розжеврена вибігла Орися з хати (Олена Пчілка).

Значення в інших словниках

1. розжеврений — розже́врений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розжеврений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розжеврити. 2》 у знач. прикм.Який розжеврівся, розгорівся від припливу повітря. 3》 у знач. прикм. Який блищить, сяє дедалі яскравіше (про сонце, зорі, заграву і т. ін.). || Який спалахує вогниками, блищить (про очі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розжеврений — РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розже́врити. [Кассандра:] Якби оце посеред моря палка жарина плавала по хвилях, розжеврена вогнем, – то був би знак воді від полум'я на мир (Леся Українка); Розжеврена, мов троянда, вона рішуче підвела, голову (О.  Словник української мови у 20 томах
4. розжеврений — РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розже́врити. [Кассандра:] Якби оце посеред моря палка жарина плавала по хвилях, розжеврена вогнем — то був би знак воді від полум’я на мир (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах