розжеврений

розже́врений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розжеврити.

2》 у знач. прикм.Який розжеврівся, розгорівся від припливу повітря.

3》 у знач. прикм. Який блищить, сяє дедалі яскравіше (про сонце, зорі, заграву і т. ін.).

|| Який спалахує вогниками, блищить (про очі).

4》 у знач. прикм. Який став рум'яним, червоним (про щоки, вуха і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. розжеврений — розже́врений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розжеврений — РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розже́врити. [Кассандра:] Якби оце посеред моря палка жарина плавала по хвилях, розжеврена вогнем, – то був би знак воді від полум'я на мир (Леся Українка); Розжеврена, мов троянда, вона рішуче підвела, голову (О.  Словник української мови у 20 томах
3. розжеврений — РОЗЧЕРВОНІ́ЛИЙ (який розчервонівся, розрум'янився), РОЗРУМ'Я́НЕНИЙ, РОЗРУМ'ЯНІ́ЛИЙ, РОЗШАРІ́ЛИЙ, РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ, РОЗЖЕ́ВРІЛИЙ. На розчервонілих обличчях козаків.. застиг вираз якогось особливого урочистого напруження (Н.  Словник синонімів української мови
4. розжеврений — РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розже́врити. [Кассандра:] Якби оце посеред моря палка жарина плавала по хвилях, розжеврена вогнем — то був би знак воді від полум’я на мир (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах