роззброєння
РОЗЗБРО́ЄННЯ, я, с.
Дія за знач. роззбро́їти.
Він іще в поїзді з розповідей подорожніх дізнався був про роззброєння саперного батальйону в Славгороді (А. Головко);
Найважливішим складовим елементом політики мирного співіснування є боротьба за загальне і повне роззброєння (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)