роззброєння

РОЗЗБРО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. роззбро́їти.

Він іще в поїзді з розповідей подорожніх дізнався був про роззброєння саперного батальйону в Славгороді (Головко, II, 1957, 439);

Найважливішим складовим елементом політики мирного співіснування є боротьба за загальне і повне роззброєння (Ком. Укр., 9, 1963, 15).

Значення в інших словниках

1. роззброєння — роззбро́єння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. роззброєння — -я, с. Дія за знач. роззброїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роззброєння — РОЗЗБРО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. роззбро́їти. Він іще в поїзді з розповідей подорожніх дізнався був про роззброєння саперного батальйону в Славгороді (А. Головко); Найважливішим складовим елементом політики мирного співіснування є боротьба за загальне і повне роззброєння (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. роззброєння — Обмеження та скорочення національних збройних сил та арсеналів.  Універсальний словник-енциклопедія
5. роззброєння — Роззбро́єння, -ння, -бро́єння, -єнь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)