роззброєний
РОЗЗБРО́ЄНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до роззбро́їти.
По пустині мчать танки .. Ці, у минулому бойові машини, роззброєні і почали своє нове, мирне життя (з газ.);
Ключник, роззброєний цим супокоєм, а притім відчуваючи, що чіпляється діда безправно.., відходив (І. Франко);
// у знач. прикм.
Роззброєний злочинець.
Словник української мови (СУМ-20)