роззброюватися
РОЗЗБРО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЗБРО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док.
1. Звільнятися від зброї.
Протестанти погрожують бойкотувати уряд і всі його рішення, доки ІРА не почне роззброюватися, як того вимагає пакт про мирне врегулювання національно-релігійного конфлікту. Джеррі Адамс, лідер дружньої з ІРА партії “Шинн Фейн”, заявив, що армія не роззброюватиметься, поки британці першими не почнуть політичного реформування і не скоротять присутності військового контингенту в провінції (з газ.).
2. перен. Втрачати силу волі, відмовлятися від здійснення своїх намірів, думок і т. ін.
– Добра від нього не було й не буде. Думаєш, він роззброївся? На словах! А потайки на кожного з нас діло веде (О. Гончар).
3. тільки недок. Пас. до роззбро́ювати.
Роззброювались військові частини.
Словник української мови (СУМ-20)