Значення в інших словниках
-
роззброєний —
[роз:бройеинией] м. (на) -йеиному/-йеін'ім, мн. -йеін'і
Орфоепічний словник української мови
-
роззброєний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роззброїти. || роззброєно, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
роззброєний —
РОЗЗБРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до роззбро́їти. По пустині мчать танки .. Ці, у минулому бойові машини, роззброєні і почали своє нове, мирне життя (з газ.); Ключник, роззброєний цим супокоєм, а притім відчуваючи, що чіпляється діда безправно..
Словник української мови у 20 томах
-
роззброєний —
Роззбро́єний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
роззброєний —
РОЗЗБРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до роззбро́їти. По пустині мчать танки.. Ці, у минулому бойові машини, роззброєні і почали своє нове, мирне життя (Веч. Київ, 19.I 1961, 1); Ключник, роззброєний цим супокоєм, а притім відчуваючи, що чіпляється діда безправно.., відходив (Фр., VI, 1951, 182).
Словник української мови в 11 томах