розквартировувати

РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого.

Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах.

– У нас, як вам відомо, Миколо Тихоновичу, сидять дві делегації .. А завтра прибудуть білоруси. Ми й так .. усюди розквартировуємо. Де ліпша хата – повно постояльців (В. Логвиненко);

Полк Палій розквартирував до весни в Іванківській волості, в Мотовилівці (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. розквартировувати — розквартиро́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розквартировувати — -ую, -уєш, недок., розквартирувати, -ую, -уєш, док., перех. Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розквартировувати — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти.  Словник синонімів української мови
4. розквартировувати — РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах. — У нас, як вам відомо, Миколо Тихоновичу, сидять дві делегації.. А завтра прибудуть білоруси. Ми й так.. усюди розквартировуємо.  Словник української мови в 11 томах