Великий тлумачний словник сучасної мови

розквартировувати

розквартиро́вувати

-ую, -уєш, недок., розквартирувати, -ую, -уєш, док., перех.

Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розквартировувати — розквартиро́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розквартировувати — РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах. – У нас, як вам відомо, Миколо Тихоновичу, сидять дві делегації .. А завтра прибудуть білоруси. Ми й так .. усюди розквартировуємо.  Словник української мови у 20 томах
  3. розквартировувати — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти.  Словник синонімів української мови
  4. розквартировувати — РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах. — У нас, як вам відомо, Миколо Тихоновичу, сидять дві делегації.. А завтра прибудуть білоруси. Ми й так.. усюди розквартировуємо.  Словник української мови в 11 томах