розквартировувати
РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах.
— У нас, як вам відомо, Миколо Тихоновичу, сидять дві делегації.. А завтра прибудуть білоруси. Ми й так.. усюди розквартировуємо. Де ліпша хата — повно постояльців (Логв., Давні рани, 1961, 126).
Словник української мови (СУМ-11)