розквартировуватися

РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Оселятися де-небудь, розміщуватися по квартирах (про військову частину, велику групу людей і т. ін.).

Внизу в селі, де мала розквартируватись рота, було темно хоч в око стрель (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 527);

Ще не встигли німці розквартируватися, як Тадик підшукав хату під старостат, наказав навести блиск (Тют., Вир, 1964, 418);

// тільки док., рідко. Зупинитись де-небудь на тривале проживання.

Він пообіцяв незабаром відвідати Київ, а то й зовсім розквартируватися в ньому (Смолич, Мир.., 1958, 445).

Значення в інших словниках

1. розквартировуватися — розквартиро́вуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розквартировуватися — -уюся, -уєшся, недок., розквартируватися, -уюся, -уєшся, док. Оселятися де-небудь, розміщуватися по квартирах (про військову частину, велику групу людей і т. ін.). || тільки док., рідко. Зупинитися де-небудь на тривале проживання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розквартировуватися — РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Оселятися де-небудь, розміщуватися по квартирах (про військову частину, велику групу людей і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах