розквашуватися
РОЗКВА́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКВА́СИТИСЯ, а́шуся, а́сишся, док.
1. Розмокаючи, ставати багнистим, грузьким (про землю, дорогу, шлях і т. ін.).
Надворі відлигло, пішов мокрий сніг. Дорога розквасилась, і Муров мусив залишитись на ніч в Несолоні (В. Земляк).
2. тільки док., фам. Скривити губи, збираючись заплакати.
– Я питаю – готовий? – підійшов Масло до Любчика і схопив його за підборіддя. – Чого розквасився? Нюня! (А. Хижняк).
3. тільки недок. Пас. до розква́шувати.
Словник української мови (СУМ-20)