розквилитися

РОЗКВИЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док., фольк.

Почати видавати сильні, гучні звуки; розкричатися (про птахів);

// перен. Почати плакати, ридати; розплакатися, розридатися.

Отак, згадуючи, розквилиться було старенька (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. розквилитися — розквили́тися дієслово доконаного виду фольк.  Орфографічний словник української мови
2. розквилитися — див. плакати  Словник синонімів Вусика
3. розквилитися — -люся, -лишся, док., фольк. Почати видавати сильні, гучні звуки; розкричатися (про птахів). || перен. Почати плакати, ридати; розплакатися, розридатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розквилитися — РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. розквилитися — РОЗКВИЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док., фольк. Почати видавати сильні, гучні звуки; розкричатися (про птахів); // перен. Почати плакати, ридати; розплакатися, розридатися. Отак, згадуючи, розквилиться було старенька (Вовчок, VI, 1956, 298).  Словник української мови в 11 томах