розквилитися
РОЗКВИЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док., фольк.
Почати видавати сильні, гучні звуки; розкричатися (про птахів);
// перен. Почати плакати, ридати; розплакатися, розридатися.
Отак, згадуючи, розквилиться було старенька (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розквилитися — розквили́тися дієслово доконаного виду фольк. Орфографічний словник української мови
- розквилитися — див. плакати Словник синонімів Вусика
- розквилитися — -люся, -лишся, док., фольк. Почати видавати сильні, гучні звуки; розкричатися (про птахів). || перен. Почати плакати, ридати; розплакатися, розридатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розквилитися — РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- розквилитися — РОЗКВИЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док., фольк. Почати видавати сильні, гучні звуки; розкричатися (про птахів); // перен. Почати плакати, ридати; розплакатися, розридатися. Отак, згадуючи, розквилиться було старенька (Вовчок, VI, 1956, 298). Словник української мови в 11 томах