1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розквилитися

розквили́тися

-люся, -лишся, док., фольк.

Почати видавати сильні, гучні звуки; розкричатися (про птахів).

|| перен. Почати плакати, ридати; розплакатися, розридатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розквилитися — розквили́тися дієслово доконаного виду фольк. Орфографічний словник української мови
  2. розквилитися — див. плакати Словник синонімів Вусика
  3. розквилитися — РОЗКВИЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док., фольк. Почати видавати сильні, гучні звуки; розкричатися (про птахів); // перен. Почати плакати, ридати; розплакатися, розридатися. Отак, згадуючи, розквилиться було старенька (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. розквилитися — РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. розквилитися — РОЗКВИЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док., фольк. Почати видавати сильні, гучні звуки; розкричатися (про птахів); // перен. Почати плакати, ридати; розплакатися, розридатися. Отак, згадуючи, розквилиться було старенька (Вовчок, VI, 1956, 298). Словник української мови в 11 томах