розквитатися

розквита́тися

-аюся, -аєшся і рідко розквитуватися, -уюся, -уєшся, док., розм.

1》 Здійснити взаємні грошові розрахунки, розплатитися один з одним.

|| чим. Заплатити за що-небудь натурою.

2》 перен. Покінчити, упоратися з якою-небудь справою.

|| Відмовитися, звільнитися від чого-небудь.

|| Позбутися чого-небудь.

Розквитатися з життям — загинути, померти.

3》 перен. Відплатити, помститися за вчинене зло, за кривду, образу і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розквитатися — розквита́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розквитатися — РОЗКВИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко РОЗКВИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Здійснити взаємні грошові розрахунки, розплатитися один з одним. – Ходім, зараз гроші дам. Вернулись вони в пивницю, розквиталися (Панас Мирний); За парком .. Словник української мови у 20 томах
  3. розквитатися — Розквита́тися, -та́юся, -та́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розквитатися — РОЗКВИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко РОЗКВИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Здійснити взаємні грошові розрахунки, розплатитися один з одним. — Ходім, зараз гроші дам. Словник української мови в 11 томах