розквитатися
розквита́тися
-аюся, -аєшся і рідко розквитуватися, -уюся, -уєшся, док., розм.
1》 Здійснити взаємні грошові розрахунки, розплатитися один з одним.
|| чим. Заплатити за що-небудь натурою.
2》 перен. Покінчити, упоратися з якою-небудь справою.
|| Відмовитися, звільнитися від чого-небудь.
|| Позбутися чого-небудь.
Розквитатися з життям — загинути, померти.
3》 перен. Відплатити, помститися за вчинене зло, за кривду, образу і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розквитатися — розквита́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розквитатися — РОЗКВИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко РОЗКВИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Здійснити взаємні грошові розрахунки, розплатитися один з одним. – Ходім, зараз гроші дам. Вернулись вони в пивницю, розквиталися (Панас Мирний); За парком .. Словник української мови у 20 томах
- розквитатися — Розквита́тися, -та́юся, -та́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розквитатися — РОЗКВИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко РОЗКВИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Здійснити взаємні грошові розрахунки, розплатитися один з одним. — Ходім, зараз гроші дам. Словник української мови в 11 томах