розквитатися

Розквита́тися, -та́юся, -та́єшся

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розквитатися — розквита́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розквитатися — -аюся, -аєшся і рідко розквитуватися, -уюся, -уєшся, док., розм. 1》 Здійснити взаємні грошові розрахунки, розплатитися один з одним. || чим. Заплатити за що-небудь натурою. 2》 перен. Покінчити, упоратися з якою-небудь справою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розквитатися — РОЗКВИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко РОЗКВИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Здійснити взаємні грошові розрахунки, розплатитися один з одним. – Ходім, зараз гроші дам. Вернулись вони в пивницю, розквиталися (Панас Мирний); За парком .. Словник української мови у 20 томах
  4. розквитатися — РОЗКВИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко РОЗКВИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Здійснити взаємні грошові розрахунки, розплатитися один з одним. — Ходім, зараз гроші дам. Словник української мови в 11 томах